ОСАГО

logo

Про впорядкування діяльності страхових брокерів

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 29 квітня 1999 р. N 747 Київ

Про впорядкування діяльності страхових брокерів

          ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

            N 1662 (   1662-99-п ) від 09.09.99

            N  871 (  871-2003-п ) від 04.06.2003

            N 1821 ( 1821-2003-п ) від 26.11.2003 )

З метою впорядкування і поліпшення діяльності страхових брокерів та захисту прав громадян на страховому ринку Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

  1. Абзац шостий розділу 4 Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 р. N 1523 “Про порядок провадження діяльності страховими посередниками” (ЗП України, 1996 р., N 21, ст. 590), викласти у такій редакції:

«Розмір платежів, отримуваних страховим брокером — фізичною особою протягом кожного кварталу, не повинен перевищувати 625 мінімальних заробітних плат”.

  1. Затвердити Положення про особливі умови діяльності страхових брокерів (додається).

(Пункт 3 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 1821 від 26.11.2003)

  1. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.

Прем’єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Інд. 67

                                           ЗАТВЕРДЖЕНО

                             постановою Кабінету Міністрів України

                                   від 29 квітня 1999 р. N 747

                            ПОЛОЖЕННЯ

про особливі умови діяльності страхових брокерів

(У тексті Положення слово “Укрстрахнагляд” у всіх відмінках замінено словами “Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ

          N 871 ( 871-2003-п ) від 04.06.2003 )

                         Загальні питання

  1. Це Положення регулює особливі умови діяльності страхових брокерів.

Особливі умови діяльності страхових брокерів передбачають їх сертифікацію та включення до державного реєстру страхових брокерів.

Відповідно до цього Положення включенню до державного реєстру страхових брокерів підлягають страхові брокери, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до законодавства України.

Дія цього Положення поширюється також на страхових брокерів — нерезидентів, які провадять діяльність на території України.

  1. Сертифікацію страхових брокерів та створення і ведення державного реєстру страхових брокерів здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг.

Право на провадження діяльності страхових брокерів мають лише ті суб’єкти підприємницької діяльності, які пройшли сертифікацію та включені до державного реєстру страхових брокерів згідно з цим Положенням.

  1. Страхові брокери-нерезиденти можуть надавати посередницькі послуги з перестраховування ризиків на території України у нерезидентів на підставі доручень перестрахувальників-резидентів лише через постійні представництва (філії) в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податків відповідно до законодавства України. (Пункт 3 в редакції Постанови КМ N 1662 від 09.09.99)

Умови сертифікації страхових брокерів

  1. Сертифікація страхових брокерів здійснюється шляхом проходження їх керівниками відповідного курсу навчання та/або складання іспиту відповідно до вимог Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, що підтверджується свідоцтвом встановленого зразка про отримання освіти на рівні вимог до підвищення кваліфікації із страхової діяльності. Навчання, приймання іспитів, видачу свідоцтв (сертифікатів) здійснюють навчальні заклади, які отримали ліцензію Міносвіти на право провадження освітньої діяльності, пов’язаної з наданням освіти на рівні кваліфікаційних вимог до підвищення кваліфікації із страхової діяльності.
  2. У разі коли новопризначений керівник страхового посередника не має відповідного свідоцтва, він зобов’язаний у тримісячний термін пройти відповідний курс навчання та/або скласти іспит відповідно до вимог цього Положення.

Порядок ведення державного реєстру страхових брокерів

  1. Інформаційний фонд державного реєстру страхових брокерів включає такі дані про суб’єкта підприємницької діяльності:

ідентифікаційні — найменування та ідентифікаційний код суб’єкта підприємницької діяльності, що є єдиним для всього інформаційного простору України;

класифікаційні — види діяльності, територіальна належність, форма власності та організаційно правова форма господарювання;

довідкові — адреса, телефон, факс, прізвище керівника, засновників (інвесторів) тощо;

реєстраційні — відомості про державну реєстрацію (перереєстрацію), спосіб створення, реорганізацію, ліквідацію тощо;

економічні — фінансово-економічні показники суб’єкта підприємницької діяльності.

  1. Державний реєстр ведеться на основі копії реєстраційної картки за формою додатків 1 або 2 до Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. N 740 “Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності”.

Порядок включення до державного реєстру страхових брокерів

  1. Для включення до державного реєстру страхових брокерів суб’єкти підприємницької діяльності подають до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг такі документи:

заяву про включення до державного реєстру страхових брокерів;

копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності в органах місцевої виконавчої влади;

копію довідки державного органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України суб’єкта підприємницької діяльності;

копію свідоцтва (сертифіката) встановленого зразка про отримання освіти керівником на рівні вимог до підвищення кваліфікації із страхової діяльності;

економічне обгрунтування запланованої посередницької діяльності страхового брокера;

копію договору (договорів) про посередницьку діяльність у разі надання брокером-резидентом послуг з перестраховування ризиків на території України у нерезидентів. (Пункт 8 доповнено абзацом сьомим згідно з Постановою КМ N 1662 від 09.09.99)

Брокер-нерезидент також подає копію рішення нерезидента про створення постійного представництва (філії) в Україні. (Пункт 8 доповнено абзацом восьмим згідно з Постановою КМ N 1662 від 09.09.99)

Документи подаються до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг безпосередньо суб’єктом підприємницької діяльності або надсилаються поштою.

  1. Рішення про включення до державного реєстру страхових брокерів приймається Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг протягом 5 днів з дня надходження всіх зазначених у цьому Положенні документів.
  2. Підставою для відмови у включенні до державного реєстру страхових брокерів може бути неподання документів, зазначених у пункті 8 цього Положення, а також подання свідомо неправдивих даних.

Рішення про відмову повідомляється страховому брокеру в письмовій формі із зазначенням причин відмови.

  1. Включення страхового брокера до державного реєстру страхових брокерів підтверджується відповідним свідоцтвом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, яке надає право її власнику на провадження брокерської діяльності.

Внесення змін до державного реєстру страхових брокерів

  1. У разі зміни назви, організаційно-правової форми, а також форми власності страховий брокер у місячний термін з часу державної реєстрації цих змін зобов’язаний подати Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг копію свідоцтва про державну перереєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності для внесеннязмін до державного реєстру страхових брокерів.

У разі зміни назви, організаційно-правової форми, а також форми власності суб’єкта підприємницької діяльності оригінал раніше виданого свідоцтва про включення цього суб’єкта до державного реєстру страхових брокерів повертається Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг для заміни на нове.

  1. У разі внесення до установчих документів суб’єкта підприємницької діяльності змін (доповнень), які не потребують державної перереєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, страховий брокер зобов’язаний подати Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг у 15-денний термін з часу державної реєстрації цих змін копіюреєстраційної картки з внесеними змінами та з відміткою органу державної реєстрації.
  2. У разі зміни місця знаходження страховий брокер зобов’язаний у 15-денний термін з часу державної реєстрації цієї зміни в установленому порядку подати Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг:

копію реєстраційної картки з внесеними змінами та з відміткою органу державної реєстрації;

оригінал свідоцтва про включення до державного реєстру страхових брокерів для внесення відповідних змін.

  1. Невиконання вимог, передбачених пунктами 13-15 цього Положення, є підставою для виключення страхового брокера з державного реєстру страхових брокерів.

Контроль за діяльністю страхових брокерів, включених до державного реєстру страхових брокерів

  1. Страхові брокери зобов’язані щокварталу подавати Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг балансовий звіт, звіт про прибутки, збитки та інші звіти за формою, встановленою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, інформацію про укладені договори, а також надавати на запити Державної комісії з регулювання ринківфінансових послуг необхідні пояснення щодо цих даних.
  2. У разі порушення страховим брокером законодавства Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг видає припис про усунення порушень.

Невиконання вимог припису є підставою для виключення страхового брокера з державного реєстру страхових брокерів.

  1. Виключення страхового брокера з державного реєстру страхових брокерів означає заборону провадження діяльності страхового брокера.
  2. Виключення страхового брокера з державного реєстру страхових брокерів оформляється наказом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, який у 10-денний термін доводиться до відома страхового брокера.
  3. Підставами для виключення страхового брокера з державного реєстру страхових брокерів також є:

рішення суду (арбітражного суду) про заборону провадження діяльності страхового брокера;

встановлення фактів подання недостовірної інформації в документах, які були підставою для внесення до державного реєстру страхових брокерів;

заява страхового брокера про виключення з державного реєстру страхових брокерів у зв’язку з припиненням провадження діяльності.

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Прокрутить вверх